У двері вже стукає різдвяний вечір. І ми поспішаємо! Поспішаємо закупити продукти і приготувати традиційні різдвяні страви. Поспішаємо причепурити наші оселі, бо чекаємо гостей! Поспішаємо вибрати для наших рідних і близьких подарунки до свят…
І ми чекаємо!!! Чекаємо нової радості і нових зустрічей, чекаємо щирих вітань і подарунків, чекаємо спілкування, співчуття, уваги, любові…
Нам так потрібно це все!!! Бо ми люди…
І ми знов поспішаємо у щоденній круговерті турбот і клопотів.
Я дуже прошу Вас зараз: зупиніться!!! Давайте порозмірковуємо в тиші й спокої про різдво…
Хочу запитати: Чи знаєте Ви , чиє це різдво?!! Де зараз той Маленький Хлопчик, що народився у Віфлеємі в яслах?!! І що ж особливого Він зробив для людства, що ось уже понад 2 тисячі років ми відмічаємо Його день народження?!! І що важливіше — дата, коли Він народився чи те, що Він зробив для нас?!!
І прошу, не поспішайте говорити, що ви все знаєте! Візьміть у руки Біблію і занурьтесь у слово Боже. Адже коли ви збираєтесь на своє сімейне свято, відмічаючи день народження своїх дітей, ви дивитесь сімейний альбом, згадуєте події і навіть найдрібніші деталі мають таке важливе значення!
А Бог-Отець прагне зібрати у Домі Своєму всіх Своїх дітей, об’єднаних Словом і Духом!!!
Різдво — народження Божого Сина, Ісуса, Месії. У Біблії не вказана точна дата, бо важливо не те, коли Ісус народився, а те що він таки народився, Спаситель світу!!!
І Він не залишився Маленьким Дитятком на руках Марії—Він виріс. І, будучи слухняним Богові-Отцеві, не маючи в Собі жодного гріха, пройшов через страждання і смерть на Голгофському хресті.
Ви можете заперечити: навіщо говорити про якусь там трагічну смерть і біль розп’яття зараз, коли можна просто і радісно відмічати різдво та насолоджуватись життям???
Але в тому і заключається суть різдва, що Ісус народився в земному світі, щоб померти за кожного з нас, замість нас, щоб спасти кожну людину землі від вічної смерті.
Ви поспішаєте?!! Поспішіть істинним покаянням очистити оселю вашої душі...
Ви чекаєте?!! Чекаєте любові, співчуття, спілкування, уваги... Лише у Бога є це все для Вас!!!
Ви чекаєте різдвяних подарунків? Ісус вже подарував Вам Своє Життя – найдорогоціннішій подарунок у всьому всесвіті!!!
Ви чекаєте гостей до святкового столу?! Запросіть Ісуса!!!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 4115 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 3.67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Из Магнитки о сущности любви - Светлана Шербан - Спасибо за стихотворения, очень интересно. Всегда мучаюсь вопросом, это правда или вымысел? И где граница? (читатель)
- Сама идея отдельно про это задуматься возникла из вопроса"его"друга, насколько я всё выдумываю. И мне пришлось оправдываться, что для него это - чистый вымысел - он же не любил! А для меня - моя непогрешимая ВНУТРЕННЯЯ реальность - меня иногда циклит, как на картинке из памяти - вот утро - и я на цыпочках крадусь в душ из его постели - и натыкаюсь на предметы, вызывающие дежавю - на столике ручка "Паркер" - мне Армен такую дарил - моя любовь из "первой молодости", вот тюбик пасты - и у меня в номере точь-в-точь, шампунь - точно знаю, дают по талонам - это же 90-е и только москвичам - мне за взятку такой же продали... А свитер - просто брошенный у кабинки - и я всю нерастраченную нежность вкладываю в эту вещь - выворачиваю - утыкаюсь в него и дышу дорогим мне запахом - и мне хочется остро быть с ним - и не уходить - и надо быть утром у себя в номере - и я ухожу - и он не просыпается - а свитер я развешиваю в изголовье - и это против правил и субординации - он не просил меня хозяйничать и примеряться к чужой роли(жены?) Короче, что там за окном - всё равно - какой век, какое кино, какие полит игры - примитивно хочу от него ребёнка и надеюсь, что в этом есть смысл... Вот как-то так, если перевести... с русского на русский.
(автор)
Простите за натурализм и избыточные подробности. Это уже было всё очень давно. Уже нашим близнецам в этом году по 18 будет.
Спасибо ВАМ.